Як можна вивчати італійську мову в Італії.

З власного досвіду Олени Головко.

«Як же я скучила за Італією», - подумала я і, вирішивши поєднати приємне з корисним, побути у ролі студентки та подивитись зсередини як працюють італійські викладачі, відправилась у Геную у мовну школу A Door to Italy.

«Школи італійської мови для іноземців» можна знайти в багатьох містах, тому що кількість переселенців, які з тих чи інших причин приїхали до Італії, перевищує усі очікування. Мій вибір пав на Геную через те, що я ще ніколи не була в Лігурії (а саме так зветься ця частина країни). Також до Генуї з Києва можна було доїхати автобусом і не нервувати, чи встигнеш на літак після перетину кордону.

Школи для іноземців мають гнучкий підхід до організації процесу навчання:

• До групи можна приєднатись щопонеділка.
• Тривалість курсу вибирає студент.
• Теми уроків змінюються щотижня і ніколи не повторюються.
• Надається право проживати або в італійській родині (вартість від 250 євро), або на студентській квартирі з іншими студентами (до 4 осіб, вартість від 190 євро).
• Сам курс коштує від 200 до 230 євро за тиждень.
• Заняття тривають з 9 до 12.30 з невеликою перервою о 10.40.
• По закінченню курса видається Сертифікат державного зразка, з печатками та підписами.

Треба зауважити, що не слід плутати мовні «школи італійської мови та культури» з безкоштовними муніціпальними курсами італійської мови, де навчають людей зі статусом біженця. Такі курси проводять викладачі загальноосвітніх шкіл у вільний від основних занять час, тобто у другій половині дня. Ми безмежно вдячні Європейським країнам за право вивчати їхні мови, але, наприклад, вивчити добре італійську з нуля у такій школі не є можливим, бо викладач говорить лише рідною мовою і попри все бажання не може пояснити нюанси українською.

Після вступного тестування мене направили у групу вищого рівня С1. Йдучи по коридору до своєї аудиторії, я дуже хвилювалась. Хто буде моїми товаришами? Чи зрозумію я все, що скаже викладач? Чи буду встигати виконувати завдання? А під час знайомства з групою, де були і професор політології з Гамбургу, і перекладач з ЄвроПарламенту, і професор греко-латини з Нью-Йоркського університету, моє серце взагалі перестало битись. Але дізнавшись, що я працюю викладачем італійської, всі ці розумні люди з полегшенням зітхнули, бо сподівались, що нарешті прийшла людина, у якої можна списати. Панікувати та сумніватись не було ні часу, ні сенсу.

Детально зупинюсь на змісті двотижневого курсу. Почнемо з того, що такий високий рівень як С1 передбачає, що ви вже вивчили і повторили десять разів усю граматику, знаєте багато сталих виразів, вмієте говорити на будь-які теми, включаючи наукові. Отже, ми працювали над уривками з художніх творів, намагалися зрозуміти діалекти Італії та перекласти їх на літературну мову, переглядали сцени з відомих фільмів, виконували складні аудіювання та письмові роботи. Крім цього, було декілька занять присвячених трудовій діяльності в Італії, проходженню співбесіди та ін.  Я би сказала, що ми більше знайомились з культурною спадщиною, ніж з мовою як структурою.

Викладачі Джанлука та Франческа створили приємну атмосферу, керували нами впевнено та з гумором, але вони більше спостерігали за процесом, ніж брали в ньому участь, і тому в багатьох випадках мені не вистачало саме експертної думки. Принаймні письмові роботи, як на мене, мали б бути прокоментовані носіями мови. Керівництво школи дозволило мені, як викладачу, відвідати заняття у других групах рівня В2 та В1. Я подивилась як працюють інші викладачі та учні, але підхід однаковий. Студент працює — викладач спостерігає.

Школа запропонувала невеличку культурну програму. Була оглядова екскурсія містом, перегляд фільму, аперитив разом зі студентами других груп, похід у музей. Я не зупинялась ні на хвилину, поверталась додому пізно ввечері. На вихідні ми з моєю новою подругою навіть поїхали у Францію у місто Ніцца. Ноги й досить болять від ходьби, а моїм головним надбанням стало вміння користуватись картою міста та купувати квитки на всі види транспорту за кордоном.

Окремо хочеться подякувати моїй італійській родині. Пані Валентина та пан Рікардо зробили моє перебування в їхньому помешканні комфортним та безпроблемним. У мене була своя кімната, я могла користуватись усіма зручностями, мене ніхто не обмежував у використанні ресурсів та не контролював. Вранці на мене чекав готовий сніданок, а я натомість приготувала вареники та грибну юшку, які дуже сподобались італійцям. І навіть коли довелося чекати на автобус о 2 годині ночі, моя родина не залишила мене саму.

Щоб підсумувати, скажу що мовні курси важливо вибирати залежно від вашої мети та фінансових можливостей. Якщо вам необхідно отримати сертифікат про проходження курсу державного зразка, ви вмієте вчитись самостійно або у взаємодії з іншими студентами, хочете провести канікули з користю, зануритись у мовне середовище та познайомитись з культурою Італії та ви не боїтесь загубитись у чужому місті, то мовні школи для іноземців ідеально підійдуть.

З повагою, методист AlfaGrant
Олена Головко